18 січня, понеділок – Мр. 12,13-17
Навечір’я Богоявлення; Мучч. Теопемпта й Теони
І шукали, щоб його впіймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. Тож, зоставивши його, відійшли. Послали до нього декого з фарисеїв та іродіян, щоб його впіймати на слові. Прийшли ті й кажуть до нього: "Учителю, знаємо, що ти щиросердий і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на обличчя людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Отож, чи личить давати данину кесареві, чи ні? Давати, чи не давати?" Він же, знавши їхнє лукавство, сказав їм: "Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив." Вони й принесли. І каже їм: "Чий це образ і напис?" - "Кесарів", - ті йому відповідають. Тоді Ісус промовив до них: "Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові - що Боже." І вони дивувались йому.
Подумаймо сьогодні над мудрою відповіддю Ісуса, яку дав фарисеям. Вона і нам може допомогти упорядкувати ставлення до наших обов’язків по відношенню до Бога і до держави в якій живемо. Як громадяни держави ми мусимо виконувати свої обов’язки, згідно державних законів, бо інакше нам загрожують санкції та покарання. Як християни, носімо в собі Божий образ та бажання жити і тут на землі в Божій присутності й потім у вічності зустрітися з Ним в лице! Що, отже, можемо зробити, і що від нас очікується? Можемо зробити цей світ гарнішим, кращим, більш людяним на тому місці, де живемо, працюємо, вчимося… Своєю щирістю, послідовністю в роботі, ставленням до правди, моральності, … показуємо нашого Бога!
Господи, допоможи мені давати Тобі з любов’ю все, що Тобі належить.
Немає коментарів:
Дописати коментар