02 травня, субота – Ів 6,14-27
Преп. Івана Печерника
Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ». І довідався Ісус, що вони мають намір прийти й узяти його, щоб зробити царем, – і віддалився сам-один на гору знов.
Коли ж настав вечір, учні його зійшли на морське узбережжя і, ввійшовши в човен, попливли на той бік моря, до Капернауму. Уже й посутеніло, а Ісус ще не був прийшов до них. І схвилювалося море від великого вітровію. Пропливли вони з двадцять п’ять чи тридцять стадій, аж бачать – Ісус іде морем, до човна зближається, – та й налякались. А він же до них: «Це я, не лякайтесь!» І хотіли його взяти у човен, але човен відразу пристав до землі, до якої прямували.
А наступоного дня народ, що стояв по той бік моря, бачив, що не було там іншого човна, тільки один, до якого Ісус не ввійшов разом з учнями своїми і яким його учні відпливли самі. Інші ж човни прибули з Тиверіяди близько до того місця, де їли хліб, коли то Господь склав був подяку. Отож, коли народ побачив, що нема там ані Ісуса, ані його учнів, то сіли в човни і прибули до Капернауму, шукаючи Ісуса. Знайшовши його по тім боці моря, мовили до нього: «Учителю, коли ж ти прибув сюди?» А Ісус їм у відповідь: «Істинно, істинно говорю вам:Ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися. Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, – яку ж дасть вам Син Чоловічий, бо його Бог Отець назнаменував».
Натовп людей, котрий Ісус наситив, шукав Його… Можливо, докір Ісуса для нас звучить не дуже приємно і може нам здаватися несправедливим до тих, які Його шукали на другий день. До Ісуса могла їх притягувати можливість нового чуда або хотіли бачити новий знак. Сподіваємось, що їх найбільше до Ісуса притягувала Його справжня любов до присутніх людей! Бажали знову пережити в Його близькості гарну хвилину неегоїстичної, опікуючої любові! Ісус їм показує, що Йому важливий їхній духовний зріст, але Йому не байдужі також їхні тілесні потреби.
Який докір ішов би з уст Ісуса в нашу адресу? Насправді, що ми шукаємо, коли йдемо на Службу Божу, коли молимось або читаємо Боже Слово? Який голод переважає в нас: голод пізнання Бога чи лише підтримання традиції родини?
Господи Ісусе, відкриваю своє серце повністю для Тебе!
Немає коментарів:
Дописати коментар