04 травня, понеділок – Ів 4,47-54
Свящмч. Януарія і ін.
Він же подався знов у Кану Галилейську, де ото був перетворив воду на вино. А був один царський урядовець, син якого слабував у Капернаумі. Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, прийшов він до нього та й заходився просити, аби прибув і оздоровив його сина, той бо мав уже вмирати. Ісус і каже до нього: «Не увіруєте, якщо не побачите чудес та див!» А царський урядовець йому: «Господи, зійди, заки вмре моя дитина!» Промовив Ісус до нього: «Іди, син твій живий». Повірив чоловік слову, що вирік йому Ісус, та й пішов собі. А коли був уже в дорозі, слуги, що йому назустріч вийшли, сказали йому, що син його живий-здоровий. Він же спитав їх, о котрій годині йому полегшало. «Учора ввечорі о сьомій годині пропасниця його полишила», – сказали вони йому. І зрозумів батько, що о тій самій годині сталося те, коли ото Ісус йому сказав: «Син твій живий». І увірував сам, та й увесь дім його. Це ж друге чудо вчинив Ісус, повернувшися з Юдеї у Галилею.
Можливо, і ми були б раді пережити таке видиме чудо. Вистачило б одного речення: «Ходи, Твій син живе!». І урядовець відходить переконаний, що його син оздоровлений… Чуємо, що віра є Божим даром, про який потрібно постійно просити! Але мусимо усвідомити, що нашу віру «перевірять» наші свобідні рішення чинити в злагоді з нашою вірою! В Євангелії не згадується, як урядовець прийшов до віри, та це й неважливо. Основним є те, що він довірив свій важкий тягар хвороби свого сина Ісусові та ні на мить не засумнівався, що Він йому допоможе! Сьогодні з такою вірою звернімось до свого Господа. Він хоче в нашому житті також робити великі чуда! Подумаймо, чи й ми шукаємо Ісуса у важких життєвих ситуаціях та проблемах? Чи вміємо покласти свої «тягарі» на Ісусові міцні плечі з вірою, що лише Він нам може допомогти? Не даймо нікому відібрати свою віру, підкріплюймо її молитвою та жертвами.
Господи, давай, щоб я вірив Тобі та ні на хвилину не засумнівався, так, як мене вчить цього урядовець!
Немає коментарів:
Дописати коментар