16 травня, субота – Ів 8,31-42
Преп. Теодосія Печерського
І казав Ісус до тих юдеїв, які увірували в нього: «Коли ви перебуватимете в моїм слові, ви дійсно будете учнями моїми і спізнаєте правду, і правда визволить вас». Ті йому й відказали: «Потомки ми Авраамові й не були ми ніколи невольниками ні в кого. Чого ж говориш:Визволитеся, мовляв?» Ісус же їм: «Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх чинить – гріха невольник! Невольник не перебуває в домі повсякчас – повсякчас перебуває син. Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні. Знаю, що Авраамові ви потомки. Бажаєте, однак, мене вбити, слово бо моє не має місця у вашому серці. Переказую я те, що бачив в Отця мого, а ви те робите, що чули у вашого батька». Ті йому мовили у відповідь: «Авраам наш батько». Каже ж їм Ісус: «Були б ви дітьми Авраамовими – чинили б ви діла Авраамові. Та ось тепер бажаєте вбити мене, чоловіка, який вам правду сказав, ту, що її від Бога вчув. Не робив так Авраам. Ви чините діла вашого батька». «Ми не з розпусти вродились, – кажуть йому ті; один лише Отець у нас:Бог». А Ісус їм: «Був би Бог ваш Отець, любили б ви мене, бо я вийшов від Бога і прийшов: не від себе самого прийшов, а він послав мене.
Юдеї не відчували, що вони є рабами, тому не хотіли зрозуміти Його слова. Ісус говорив про рабство гріха і це їм не підходило.
Сьогодні вже немає рабів. Принаймні на папері. Але як щодо нашого рабства гріха? Дуже добре нашому «панові»- рабовласникові дияволу поводиться. Як багато тих, які йому служать. Нас би це приводило до песимізму, якщо б тут не було зрозуміле скерування, яке нам вказує Ісус. Свою поміч нам пропонує в Божому Слові, в Євхаристії, в молитві, в Тайнах. Хто до них не виявить цікавості, не пізнає, як покинути це рабство гріха.
Господи, хочу бути вільною дитиною Божою, поможи мені в цьому зусиллі.
Немає коментарів:
Дописати коментар