27 травня, середа – Ів 12,36-47
Мч. Ісидора
Поки у вас світло – віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них.
Вони не вірували в нього, хоч і скільки сподіяв він чудес у них на очу, щоб збулось слово пророка Ісаї, що сказав:«Господи, хто повірив тому, що чули ми, і рамено Господнє кому об’явилось?» Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав: «Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв». Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього. А, однак, чимало й увірувало в нього, навіть із знатних, лише з огляду на фарисеїв не признавалися, щоб їх не вилучили з синагоги; славу бо людську дужче вони любили, ніж славу Божу.
Тоді сказав Ісус на ввесь голос: «Хто вірує в мене – вірує не в мене, а в того, хто послав мене. І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене. Я – світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві. Коли хтось мої слова слухає, а їх не береже, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ.
Ісус кричить ці слова, щоб підкреслити їхню важливість і для нас, людей 21 століття. У Святому Письмі знайдемо найліпше скерування для свого життя. Воно мало б бути для нас правдивим світлом. Коли в нашому житті будуть проблеми, відчуватимемо невпевненість, страх, читаймо Боже Слово, що нам хоче сказати Господь. Не залишаймося в темноті зла, приймімо пропоноване світло. Просвітімо ним найпотаємніші куточки свого серця.
Господи Ісусе, дай, щоб я просвітив своє життя Твоїм світлом і не залишався в темноті незнання та зла.
Немає коментарів:
Дописати коментар