23 травня, субота – Ів 10,27-38
Ап. Симона Зелота
Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують, і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх. Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого! Я і Отець – одно».
Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його. Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?» А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але – за богохульство! За те, що людиною бувши, Бога з себе робиш!» Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім:Я сказав: ви – боги? Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, – а Писання годі усунути!– то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви:Ти богохульство вирікаєш, – бо я сказав, що я –Син Божий? Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого! Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці».
Ісус зробив багато добрих діл, але Його сучасники не вірили ні Його словам, ні Його вчинкам. Все свідчило про Його єдність з Небесним Батьком.
Подумаймо над тим, що свідчить про нашу єдність з Небесним Батьком. Чи охоче слухаємо голос Ісуса, щоб своє середовище освітити любов’ю, тьму гріха наповнити добрими ділами і так будувати єдність, котра людей не розділяє, а з’єднує. Визнаємо, що часто говоримо неласкаві слова та кидаємо заздрісні погляди на тих, котрі своїм життям уподібнюються до Христа. Так чинили і юдеї Ісусові в храмі. Не наслідуймо їхню ненависть, але поширюймо Христовий мир та Його любов сьогодні і всюди, куди підемо.
Господи, з Твоєю поміччю хочу вже тут, на землі, будувати Царство єдності, миру та любові.
Немає коментарів:
Дописати коментар