17 червня, середа – Мт 7,21-23
Свят. Митрофана, патр. Царгородського
21. Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі. 22. Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи!Хіба ми не твоїм ім’ям пророкували? Хіба не твоїм ім’ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім’ям силу чудес творили? 23. І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!
…Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне… У більшості людей гарне слово має вагу… Якщо їх хвалимо, вивищуємо, тоді, можливо, і щось досягнемо… Господь Ісус нам сьогодні нагадує, що така протекція слів в небі не подіє. Місце в небі не осягнемо лише гарними словами, але точно вчинками згідними з Божою волею.
…лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі…Але як впізнати Божу волю? Як знаємо, що саме у цій хвилині ми сповнюємо те, що Бог від нас вимагає? Це питання може бути частим предметом наших міркувань. Бог нам показує свою волю через своє слово, яке нам пояснює Церква, повчання у тайні покаяння, коли до нас говорить прямо через совість; і через потреби наших ближніх говорить до нас Бог. Досконалим виконуванням нашого покликання та послухом церковним та світським настоятелям також сповнюємо Божу волю.
…Господи! Хіба ми не твоїм ім’ям пророкували?...Слова не поможуть нам на остатньому суді, навіть якщо б вони були невідомо якими прекрасними. Якщо ми нашу віру не живили вчинками любові та сповненням Божої волі, легко може над нами прозвучати: «Не знаю вас».
Немає коментарів:
Дописати коментар