18 червня, четвер – Ів 6,48-54
ПРЕСВЯТОЇ ЄВХАРИСТІЇ. Свщм. Доротея, єп. Тирського
48. Я – хліб життя. 49. Батьки ваші манну в пустині споживали, – і померли. 50. Це ж – хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. 51. Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це – тіло моє за життя світу».
52. Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?» 53. А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі. 54. Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня.
Що відчуваємо при цих словах Ісуса у своїй душі?
Ці слова не є лише заповненням пустих місць у Святому Письмі, ці слова є словами самого Божого Сина Ісуса!
Наша віра та любов до Бога має виявитися тим, що на Службі Божій після слів священика: «зі страхом Божим і вірою приступіть…» підемо до причастя. Там зустрічаємо живого Ісуса, який приходить до нас, щоб нас скріпити, дати нам відвагу по дорозі життя крокувати за ним! Якщо підемо за Ним, чекають нас перешкоди, падіння, непорозуміння, але з Христом в серці все переможемо! Ходімо!
• Буду намагатися якнайчастіше приймати Ісуса в Євхаристії і до цієї зустрічі підготуюся якнайкраще.
Господи Ісусе, формуй мою совість, щоб я ніколи не зійшов з дороги, яка веде до Небесного Батька.
Немає коментарів:
Дописати коментар