02 вересня, середа – Мр 3,20-27
Прор. Самуїла
Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти.
Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: "Він не при собі!"
А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє.
Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: "Як може сатана сатану виганяти?
Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись.
Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти.
Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, - не може встояти, а край йому настав!
Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв'яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату.
Ісус сходить з гори з вибраними апостолами. Знову навколо Нього натовп людей, які прагнуть почути Його науку. Для родичів важко зрозуміти Ісусову поведінку. Постійно оточений натовпами, стомлений від праці, немає часу ні поїсти, ні відпочити. Вони дивляться на те, як Його втомлюють суперечки з представниками Закону, а потім як Він на самоті довго до ночі молиться… Перше, що їм приходить на думку – збожеволів!
Якщо добре подумаємо над цілою подією та не будемо там шукати «нездоровий спосіб життя», а Божу правду, то зможемо там знайти Ісусову любов та безконечне зацікавлення потребами людей. Хто прийде до Нього з щирою молитвою, проханням, проблемою, того не відкине ні сьогодні, ні ніколи!
Чи не є це чудом, що Його найближчою родиною можемо стати і ми, якщо будемо сповняти волю Отця?! Це запевнення є великою підтримкою для сьогоднішнього дня і для майбутнього. Яке велике щастя нам дарував Бог! Ми є близькими родичами нашого Бога! Божі вибранці! Радіймо, що Він є тут між нами та в кожному з нас! Цю радість не зможе ніщо перевищити!
Чи знаю, що мене найбільше віддалює від Ісуса?
Господи Ісусе, допоможи мені своєю благодаттю протягом цілого життя безустанно крокувати за Тобою.
Немає коментарів:
Дописати коментар