21.09.2009

21 вересня, понеділок – Лк 10,38-42; 11,22-28
РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.” Коли ж надійде хтось сильніший від нього й його подолає, то забере у нього всю його зброю, на яку він покладався, і роздасть його здобич. Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає. Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та, не знайшовши, каже: Повернуся в дім свій, звідкіля я вийшов. І, прибувши, знайде його заметеним, прибраним. І тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше.” Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають
.”


Цими словами Ісус благословить всіх, котрі не лише читають Його слова, не тільки слухають, але й приймають до свого серця та починають під їх впливом діяти!
Чи відчували ми деколи в собі бажання притримати для когось двері або взяти важкі сумки та допомогти? Чи траплялося нам, що щось в середині нас спонукало йти відвідати хворого або когось вислухати і розрадити?
Це не є випадки, це є «ділом» Божого Духа! Це є здійсненням на практиці того, що ми чули або прочитали!
Бог говорить постійно, але тільки уважний слухач це чує! Коли нас повністю «поглинуть» наші проблеми та турботи щоденного життя, тоді той Божий голос вже не чуємо, а наші «духовні» вуха залишаються ніби закриті! Ми мали б дбати про те, щоб Божий голос в нашому житті ніхто і ніщо «не заглушило». Тому щоденно стараймося розпізнавати Божий голос, даймо йому в своєму житті місце. Він нас хоче вчити та бажає переживати з нами кожну мить нашого життя.! Дозвольмо Йому це!

Чи намагаюся належати до Ісусових блаженних?

Господи Ісусе, допоможи мені бути чутливим та відкритим на Твій голос.

Немає коментарів: