09 вересня, середа Мр 4,35-41
Преп. Пімена
Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: "Перепливімо лишень на той бік!"
І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.
І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.
А він був на кормі, - спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: "Учителю, тобі байдуже, що гинемо?"
Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: "Замовкни! Ущухни!" І затих вітер, і залягла велика тиша.
Тоді сказав до них: "Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?"
І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: "Хто це такий, що йому вітер і море послушні?"
Якщо ми уявимо скільки буревіїв зла нас підстерігає, скільки хвиль нечистоти, згіршень, ненависті нас обгортає, як човник нашого життя потопає під вагою нещасть, розчарувань, обману, то можливо скажемо собі, що апостолам було ще дуже добре, бо в їхньому кораблику спав сам Ісус!
Але як і з апостолами, Ісус є тут з нам. Є біля нас в наших важких хвилинах життя. Ми мусимо лише Його «розбудити» своїм щирим проханням про поміч! Можемо вирішити, чи дозволимо щоб нас дослівно «поглинули» зовнішні обставини життя, або Йому будемо вірити, що нас ніколи не покине! Не повинні боятися, що Він нас відкине у нашому першому падінні. Це ні! Бог хоче, щоб ми навчилися через труднощі та різні випробування краще та глибше Його пізнати! Не буде ніколи нас випробувати понад наші сили та можливості! Повірмо Йому, Він чекає лише на наш заклик!
Вмію у труднощах покластися на Бога?
Господи, дай мені силу вірити Тобі так, щоб мене не поглинули мої проблеми, але хай мене повністю поглине віра в Тебе.
Немає коментарів:
Дописати коментар