03 вересня, четвер – Мр 3,28-35
Ап. Тадея, муч. Васси
Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили.
Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, - тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний."
Вони бо мовили: "Він має нечистого духа."
Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати.
Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: "Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають."
А він у відповідь їм: "Хто моя мати та брати мої?"
І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: "Ось моя мати та мої брати.
Бо хто чинить волю Божу, той - мені брат, сестра і мати."
Не шукаймо, за словами Господа Ісуса відмови від родичів. Радше подумаймо над останнім реченням, в якому захована тайна як дістатися до великої родини Божих дітей…
Бог нам об’являє свою волю в Божому слові, в заповідях, через слова священика і нашу совість, а також і через наші обов’язки. Ніхто з нас не може сказати, що любить Бога, якщо не опікується своєю родиною, не сповняє свої обов’язки, добре не вчиться, не працює…
В усіх щоденних ситуаціях та життєвих обставинах, мали б ми запитувати себе: Що хоче тепер Бог від мене? Що очікує від мене в зустрічі з конкретною людиною? Що я мав би зробити, щоб Бог був мною задоволений?
Персональна та щира молитва до Бога нас часто «скеровує» на те, куди маємо йти, що маємо сказати, як поводитися… Якщо будемо з радістю та охотою сповнювати те, що Бог від нас очікує, тоді будьмо спокійні, бо належимо до Божої родини!
Немає коментарів:
Дописати коментар