04 вересня, п’ятниця – Мр 4,1-9
Муч. Агатоніка Северіяна, Зенона та інших
Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.
І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;
"Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти.
Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.
Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.
Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.
А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.
Ще ж інше впало на добру землю - і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше."
І додав: "Хто має вуха слухати, хай слухає!"
Бог у цій хвилині виливає багато своїх благодатей також і на нас. Нашим завданням є підготувати землю,щоб зерно могло рости! Та коли воно в нас виросте, зможемо розмножувати його, також, для інших. Не марнуймо жодної можливості, котра нам дається, щоб люди через нас довідалися про Бога! При нашій праці, біля ліжка хворого, в школі, при закупах, всюди, де знаходимось, можемо бути посередниками віри в Бога! Те, чи це зерно віри зросте в серцях, чи принесе також врожай – є лише в руках Божих. Коли результати не йдуть точно за нашими уявленнями, Він дає потрібну благодать, силу й терпеливість.
Повірмо Богу, що ніяке наше сіяння, ніякий наш труд не лишиться без врожаю! І якщо не бачимо великих результатів своїх трудів, наполегливо та витривало продовжуймо сіяти дальше!
Як є це з моєю терпеливістю? Чи вмію чекати на плоди своєї роботи ?
Немає коментарів:
Дописати коментар