03 листопада, вівторок – Лк 9,23-27
Преп. Іларіона Великого
Звертаючись до всіх, (Ісус) промовив: “Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною.
Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля мене, той її врятує.
Яка ж користь людині, що ввесь світ здобуде, себе ж саму погубить або пошкодить?
Хто б соромився мене та моєї науки, того й Син Чоловічий буде соромитися, коли прийде у славі своїй і Отця, і святих ангелів.
Я вам кажу по правді, що деякі з отут присутніх не зазнають смерти, аж поки не побачать Божого Царства.”
Ісус нам не обіцяє безпроблемне та легке життя тут на землі. Навпаки, Він ставить перед нашим духовним зором важке дерево хреста. Без різниці всім: молодим, повним життя, безтурботним дітям, матерям, старим людям… Всіх кличе. Не переконує, не примушує, не тягне, але кличе.
Для декого хрестом є подати руку допомоги, або послухати того, хто нас зрадив. Для іншого -турботи про сім’ю, прийняття нудної роботи, терпеливо зносити хворобу. Хрестом є й неуспіх на екзамені, погана оцінка, невдячність друзів… Хрест є дуже важливим інструментом для отримання неба!
З любов’ю до Ісуса на хресті прийму хоча б одну трудність.
Господи, дай мені зрозуміти, що Ти мені ніколи не пошлеш тягаря понад мої сили і що кожен хрест є для мене благодаттю, а не покаранням.
Немає коментарів:
Дописати коментар