25.11.2009

25 листопада, середа – Лк 12,48-59
Свщм. Йосафата, аєп. Полоцького

А той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий. Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають. Вогонь прийшов я кинути на землю - і як я прагну, щоб він вже розгорівся! Хрищення маю я прийняти й як мені важко, докіль воно не здійсниться. Гадаєте, що я прийшов мир дати на землі? Ні бо, кажу вам, - але розділ.Віднині бо в одній хаті, де п'ятеро, і ті будуть розділені: троє проти двох і двоє проти трьох. Будуть розділені: батько проти сина й син проти батька; мати проти дочки й дочка проти матері, свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.” А промовив він ще до народу: “Коли ви бачите хмару, що виступає на заході, ви зараз кажете: Дощ буде, - і так воно буває. І коли дме південний вітер, ви кажете: Спека буде, - і так буває. Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати; як же воно, що не розпізнаєте часу цього? Чому самі з себе ви не судите, що справедливе?. Бо коли, отже, йдеш з противником своїм до уряду, намагайся визволитися від нього в дорозі, щоб не потяг тебе до судді, і суддя не видав тебе возному, а возний щоб не кинув тебе до в'язниці. Кажу тобі: Не вийдеш звідти, аж поки не віддаси останнього шага.”

Чим ми відрізняємося від натовпу з Євангеліє. Хіба не стосуються також і нас Ісусові слова?
Коли йдеться про земне життя, різні речі вміємо передбачити, вигадати. Читаємо статистику, прогнози, відвідуємо спеціалістів, магів…
Але щоб привести до порядку свою душу, своє релігійне життя - то це спокійно відкладаємо.
Не дозвольмо забрати з серця Божу любов та живу віру в Бога. Хай рука доброго Бога керує нами. Він нас ніколи не залишить і не покине.

Господи, дай мені силу та благодать зрозуміти, що зміна мусить пройти найперше у мені, і лиш тільки тоді можу чекати змін у світі. Хочу починати від себе.