19 листопада, четвер – Лк 11,47-12,1
Іспов. Павла, аєп. Царгородського
Горе вам, що будуєте гроби пророкам, а це ваші батьки їх убили! Ви так стаєте свідками й даєте згоду вчинкам батьків ваших: вони їх повбивали, а ви будуєте їм гроби! Тому й каже мудрість Божа: Я їм пошлю пророків і апостолів; вони деяких з них уб'ють, а деяких будуть гонити,. щоб цей рід відповів за кров усіх пророків, пролиту від створення світу, від крови Авеля до крови Захарії, забитого між вівтарем і храмом. Так, я кажу вам: Рід цей здасть за те рахубу! Горе вам, учителям закону, бо ви взяли ключ знання! Самі ви не ввійшли і тим, що хотіли ввійти, заборонили.” І як він вийшов звідти, книжники та фарисеї почали сильно на нього нападати й ставити йому різні питання, чигаючи так, щоб несподівано піймати якесь слово з уст його.Тим часом, як зібралася тьма народу, так що одне одного топтало, він почав говорити перш до своїх учнів: “Остерігайтесь фарисейської закваски, тобто лицемірства.
Ісус продовжує перелічувати огріхи, які робили фарисеї. Не зупинила Його ні їх злоба, ні перешкоди, які вони Йому готували.
Якщо би Ісусів погляд зупинився на нас, що Він знайшов би в нашій душі? Що би нам сказав?
Скількох ми вже «прокололи» своїм злісним поглядом, скількох вже «вбили» словом, ставленням, незацікавленістю, неласкавим поглядом…?
Не траплялось і нам так, що ми когось «викинули» зі своєї любові лише через те, що не відповідав нашій уяві, нашим високим критеріям, які застосовуємо щодо інших?
Мали б усвідомити, що всі ми є улюбленими Божими дітьми, та як такі, ми перед Богом рівні! Щоб на нашу адресу не впали слова Христа, попробуймо кожного дня знову і знову вчитися бути ласкавими до всіх, котрих нам Бог посилає на нашій дорозі…
Немає коментарів:
Дописати коментар