27 листопада, п’ятниця – Лк 13,31-35
Ап. Пилипа
Якраз тієї хвилини підійшли деякі фарисеї і сказали йому: “Вийди і йди звідси, бо Ірод хоче тебе вбити.”
Він же сказав їм: “Ідіть і скажіть тому лисові: Ось виганяю бісів і роблю оздоровлення сьогодні й завтра, третього ж дня скінчуся.
Однак сьогодні, завтра й ще наступного дня я мушу простувати далі, бо не годиться, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуеш посланних до тебе! Скільки разів я хотів зібрати твоїх дітей, немов квочка свій виводок під крила, - та ви не захотіли!
Ось дім ваш лишається вам (пустий). Кажу вам: Ви не побачите мене, аж поки не настане день, коли ви скажете: Благословен той, що приходить в ім'я Господнє!”
Ісуса на дорозі сповнення волі Отця не зупинило ніщо. Ні Ірод, який хотів Його вбити, ні ненавистю сповнені фарисеї та законники. Постійно ішов далі, щоб всюди голосити радісну звістку.
Ісус нам подає приклад як маємо у своєму житті робити. Завжди знову та знову розпочинати новий день, наново простягати руки до ближніх, наново жертвуватися…
Але де набрати силу, щоб кожен день могли йти дальше? Ісус брав силу від Отця. Без Бога і ми не витримаємо у цьому світі! Ісус це знав і тому хотів бути присутнім в усіх кутках землі, щоб ми Його могли всюди зустріти. Він чекає на нас!
Буду пам’ятати про Ісусову присутність поміж нами.
Немає коментарів:
Дописати коментар