18 листопада, середа – Лк 11,42-46
Мучч. Галактіона й Епістими
Та горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м'яти, рути та всякої городини, але занедбуєте правосуддя і любов Божу! І це треба було робити, і того не лишати. Горе вам, фарисеї, що любите перші місця в синагогах та привітання на майданах. Горе вам, бо ви, як оті гроби непомітні, по яких люди зверху ходять і не знають того.” Озвавсь тоді один із учителів закону: “Учителю! - кажучи це, ти й нас ображаєш.”Він же відповів: “Горе й вам, учителям закону, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж до тих тягарів і пальцем не доторкнетеся.
Ісус вживає ці різкі слова лише для того, щоб фарисеї всіх часів усвідомили, що переписи та закони мусять бути виміряні великою любов’ю та справедливістю стосовно Бога та ближніх!
Втілене у життя, це означає, що не достатньо Богу щоденно говорити, як ми Його сильно любимо, якщо в той же час обминаємо своїх ближніх, не хочемо мати нічого з сусідами, несимпатичним колегою, не кивнемо пальцем, щоб помогти тим, котрі несуть важкі хрести…
Не належмо до тих, котрі хоча й дбають про зовнішнє, щоб їх люди хвалили та дивилися на них, але коли є потрібним прикласти руку до діла, з гордістю відвертають голову на іншу сторону, де їм «не загрожує» ніяка служба, ніякий доказ любові до Бога…
Ісус хоче, щоб ми усвідомили, що Боже царство, це в більшій мірі відносини, любов, милосердя ніж переписи чи правила!
Чи не є і я законником? Чи будую свою святість на любові?
Господи, дай, щоб я мав спрагу по Твоїй науці. І зроби мене більш спраглим любові до Тебе та ближніх!
Немає коментарів:
Дописати коментар