02.11.2008

02.11. Вмуч. Артемія
Лк. 7, 11-16
І сталося - після цього він пішов до міста, що зветься Наїн і з ним ішли [численні] його учні та велика юрба. 12 Коли він наблизився до міської брами, виносили мертвого - єдиного сина своєї матері, що була вдовою; була з нею велика юрба з міста. 13 Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: Не плач. 14 Підійшов і доторкнувся до мар, а ті, що несли, стали; і сказав: Юначе, кажу тобі: встань. 15 І мертвий підвівся та й почав говорити. Він віддав його матері його. 16 Усіх охопив страх; прославляли Бога, кажучи: Великий пророк з'явився між нами, і Бог відвідав свій народ.


…Коли він наблизився до міської брами, виносили мертвого - єдиного сина своєї матері, що була вдовою… Сьогодні нам Ісус показує практичний зразок свого милосердя! Роблячи це чудо, не вимагає віри від матері. Зворушений співчуттям, воскрешає хлопця!
…Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: «Не плач» …Щоденно також і ми переходимо навколо багатьох «духовно мертвих», нужденних, хворих, страждаючих, сиріт… Деколи і зупинимося, але крім співчуття не виявляємо нічого!
…Підійшов і доторкнувся до мар… Бог кожного з нас обдарував багатьма дарами та здібностями, щоб могти у сучасному світі виявляти милосердя та свою любов! Не будьмо байдужі, якщо бачимо страждання, бідність, нужденність, самоту, біль, хворобу наших ближніх.
Як християни ми стали «продовженням» Ісусового діла на землі! Він через наше ставлення хоче приносити людям мир, радість, любов, хоче втирати сльози, бажає підтримувати словом чи прикладом, хоче бути нашим серцем, нашими руками у цьому світі! Милосердя має різні форми… тому маємо навчитися «втрачати» себе та даватись до диспозиції іншим! Подивімось навколо себе, кого нам посилає Господь!

Немає коментарів: