15.11. Мучч. Акиндіна, Пигасія, Афтонія, Еллидифора й інших
Лк. 7, 2-10
Раб одного сотника, що ним той сотник дорожив, тяжко занедужав і вмирав. 3 Коли почув про Ісуса, послав до нього старшин юдейських, благаючи, щоб прийшов і врятував раба. 4 Прийшовши до Ісуса, вони благали його ревно, кажучи: Він гідний, щоб ти йому зробив це, 5 бо любить наш народ і синаґоґу нам збудував. 6 Ісус пішов з ними. Коли вже був недалеко від оселі, сотник послав [до нього] друзів, щоб сказали йому: Господи, не трудися, бо я не гідний, аби ти зайшов під мій дах; 7 тому я не вважав себе гідним прийти до тебе. Але скажи слово, - і видужає мій слуга. 8 Бо і я людина підвладна, і вояків маю підлеглих; кажу одному: іди, - і він іде; а іншому: прийди, - і він приходить; а рабові своєму: зроби це, - і він робить. 9 Почувши це, Ісус здивувався йому і, обернувшись до юрби, що йшла за ним, промовив: Кажу вам, навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри! 10 Повернувшись до оселі, посланці знайшли [хворого] раба здоровим.
Сотник зумів побачити в Ісусові Бога. Але він не відчувається гідним зустріти Його. Його віра варта подиву. Чи знаходить таку віру Ісус у мені? Ісус жертвується, щоб спасти душі, які є часто переповнені злими думками, словами, діями. Важливим є покликати Ісуса до нашого серця, та попросити його, щоб зміцнив нашу віру та оздоровив наші рани. Хай наше життя стане хвалою та подякою за вияви Божої любові до нас!
Господи Ісусе, зміцни мою віру та очисти моє серце.
Немає коментарів:
Дописати коментар