16. 11. Мучч. Акепсима, Йосифа й Аїтала
Лк. 16, 19-31
Один чоловік був багатий, зодягався в багряницю та висон і розкішно бенкетував щодня. 20 А другий - бідний, на ім'я Лазар, лежав перед його ворітьми в струпах 21 і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; пси, приходячи, облизували його рани. 22 Сталося, що бідний помер, і понесли його ангели на лоно Авраамове; помер же й багатий і його поховали. 23 І терплячи муки пекла, він звів свої очі й побачив здаля Авраама та Лазаря на його лоні. 24 І закричав, кажучи: Батьку Аврааме, помилуй мене і пошли Лазаря, щоб змочив кінчик пальця свого в воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум'ї. 25 Авраам же промовив: Дитино, згадай, як ти одержував добра свої за свого життя, а Лазар - одне лихо. А тепер тут тішиться він, ти ж мучишся. 26 І, крім усього цього, між нами й вами лежить безодня велика, щоб ті, що хочуть перейти звідси до вас, не змогли, ані звідти до нас не переходили. 27 Сказав же: Благаю тебе, батьку, пошли ти його до оселі мого батька, 28 бо маю п'ятьох братів, засвідчити їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждань. 29 Авраам відповів: Мають Мойсея та пророків: хай їх слухають. 30 А він вів далі: Ні, батьку Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються. 31 Він же сказав йому: Якщо Мойсея і пророків не слухають, не повірять і тим, хто з мертвих воскресне.
...Один чоловік був багатий...Скільки подібних живе поміж нами, але і в середині нас? Одягаємось лише за остатньою модою, шукаємо найтонші тканини, сидимо на дорогих кріслах, холодильники та кладовки заповнюємо речами різного виду та якості, лише щоб нам чогось не бракувало…
...А другий - бідний, на ім'я Лазар, лежав перед його ворітьми в струпах... А таких є немало і перед нашими воротами чи дверима, але більше їх перед брамами нашого серця… Чи бачимо їх? Вміємо хоча б деяким конкретно допомогти? Або не будемо їх помічати і після цього Божого заклику?
Можливо вони потребують лише трохи грошей з нашого гаманця або шматок хліба, чи цукерку, можливо одежу з нашої переповненої шафи, яку хоч і не носимо, але не хочемо віддавати… Деяким потрібні наші духовні дари – слово підтримки, втіхи, наша посмішка або міцний потиск руки…
Не чекаймо на ліпшу можливість, інші часи та кращі умови, але вже сьогодні почнімо шукати «Лазарів» у своєму середовищі.
Сьогодні буду вчитися щедрості до нужденних.
Небесний Отче, відкрий моє серце для потреб інших та запали в ньому вогонь своєї безконечної любові.
Немає коментарів:
Дописати коментар