05.01. 10-ти мчч. У Криті
Мр.8,11-21
Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку – вимагали від нього знаки з неба, ставивши його на пробу. Зітхнув же він з усього свого духу та й каже: «Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!» І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.
…Вимагали від нього знаки з неба, ставивши його на пробу... Ми, люди, є такими, що прагнемо чогось надзвичайного. Часто навіть не бачимо цих дрібних ситуацій, які нам посилає Бог протягом дня. Багато речей приймаємо, наче так має бути. Думаємо, що якщо б ми пережили якесь чудо «в прямому ефірі», то це б означало щось надзвичайне!
…Чого бо це поріддя домагається знаку?... Тепер Ісус сумно дивиться і на нас з таким же запитанням: «Чого...?» Бо ми своїми думками лише поповнюємо ряди фарисеїв, які хоча бачили багато оздоровлень, чуд, але з часом почали сприймати їх наче так має бути та вимагали нових знаків з неба, які б свідчили про Ісусове Божество!!!
…Не дасться отому поріддю знаку…</span> Прокиньмося, поки ще маємо час та спробуймо дивитися на своє життя та навколишній світ очима віри. Кожен новий день, наше здоров’я, рухання — це все є Божим даром!!! Зазвичай, ми це все сприймаємо так просто, ніби інакше не могло б і бути.
Чи добре дивлюсь на Божі знаки у своєму житті?
Господи, вибач мені, що я Тебе ображаю щоденно своєю неуважністю, своїм егоїзмом та вимогами. Дай мені свою благодать, щоб я зміг побачити знаки часів, які постійно посилаєш.
Немає коментарів:
Дописати коментар