26.01.2009

26.01.2009 Єрміла і Стратоніка мчч.
Мр. 10, 46-52
46. І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. 47. Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: «Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!» 48. Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: «Сину Давидів, змилуйся надо мною!» 49. Ісус же спинивсь і каже: «Прикличте його!» Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: «Бадьорся!Устань лишень, кличе тебе». 50. Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса. 51. Ісус, до нього звернувшись, каже: «Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?» А сліпий йому: «Учителю мій, – щоб я бачив!» 52. Сказав Ісус до нього: «Іди, віра твоя спасла тебе». І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.

…син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги… Сліпий чує якийсь шум, відчуває, що хтось важливий йде, питається, що діється. Коли вже знає, ніщо його не може зупинити, щоб не кричав: «Ісусе, Сину Давидів ...».
Бути сліпим — це важке випробування. І якщо у сучасному світі існує багато помічних речей, щоб його побороти, все одно потрібна велика сила... Чи ніч, чи день, чи сонце, чи дощ, для сліпого є постійно ніч, чорна темнота... Спробуймо ввійти в ситуацію сліпого з Євангелія, коли Ісус йому повертає зір... Яка радість прийшла до його серця, прославляє за це Бога, аж настільки, що і натовп починає прославляти Бога.
Скільки разів Бог повертав нам духовний зір, дарував нам мир, радість?! Чи прославляли ми за це Бога? Може в суєті цього світу не бачимо, коли Ісус проходить біля нас. Зупинюся та подумаю, що нам говорить Ісус цим Євангелієм?

Господи, відчуваю, що мій духовний зір слабне, але ти є міцний Бог, допоможи мені бачити світ очима віри та любові