19.01.2009

19.01.2009 Богоявлення Господнє
Мт. 3,13-17
13. Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; 14. але Йоан спротивлявся йому, кажучи: «Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?» 15. Ісус у відповідь сказав до нього: «Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду». І тоді він залишив його. 16. А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. 17. І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що його я вподобав».

…Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього…При нашому хрещенні відкрив Отець також нам браму до неба! Кожному з нас дарував вічне життя. Ми прийняли Духа Святого, котрий нам дає силу та робить нас новим створінням! Світло Христове, котре ми прийняли, нагадує нам, що треба голосити Євангеліє своїм життям…. Це такі важливі речі, що треба роздумувати про наше хрещення як про великий Божий дар!!! Подумаймо, як переживаємо своє хрещення в щоденному житті? Якими ми є носіями Христового світла? Чи достатньо відкриваємо своє серце для дій Святого Духа?
…«Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?»…Іван був дуже покірною людиною. Міг «хвалитися» Божим вибранням та посланням… але відкрив своє серце повністю Богові! Через нього Бог зробив великі речі! Подібно Бог має і для нас свій план. Якщо і ми відкриваємось щоденно для дії Божого Духа, відчуємо на собі безконечний Божий мир, Його присутність та любов в ситуаціях, які нас очікують…
Чи подумаю хоча б деколи над тим, що хоче Бог через мене виконати?