13.01. Меланії прп. (від. Різдва)
Мр. 8, 22-26
Приходить же вони і Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся. Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руку та й спитав його: “Чи бачиш що-небудь?” Глянув той і каже: “Бачу людей, - наче б дерева ходячі!” Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.
Ісус оздоровляв сліпого поступово, по етапах. Можливо, сліпий мав спершу слабку віру, бачив не все. Можливо перше обличчя, яке побачив, було обличчя Ісуса.
Втримати погляд чистим є великим Божим даром! Мусимо старатися для цього з усієї сили кожного дня. Не йдеться про те, щоб ми ходили із закритими очима, бо зору потребуємо для нашого щоденного життя, потребуємо його на роботі, для добрих відносин з іншими, для навчання. Але йдеться про те, щоб ми поступово навчилися “не дивитися” та не приділяти велику увагу тому, що загрожує нашій душі та оскверняє наші тіла. Оберігання власного зору є потрібним вдома, в школі, в магазині, на вулиці, в середовищі, де живемо, відпочиваємо, працюємо… всюди!!!
Християнин має старатися з усієї сили оберігатися перед зажерливістю, неморальністю, лінню, в яких ми потопаємо на кожному кроці. Живімо у світі не як світські люди, а як святі!!!
Чи стережу мої погляди? Чи хочу все бачити та чути?
Господи Ісусе, прошу Тебе про чутливе серце, яке допоможе мені дивитися на людей речі і Твоїми очима!
Немає коментарів:
Дописати коментар