27.01.2009

27.01.2009 Отців у Синаї і Раїті (віддання Богоявлення)
Мр. 11, 11-23
…Приходять вони в Єрусалим і, ввійшовши у храм, Ісус став виганяти тих, що продавали і купували в храмі. Ісус поперекидав столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, і не дозволив, щоб хто переносив що через храм. Навчав Він їх і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій домом молитви назветься для всіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників! Почули це первосвященики та книжники і шукали, як би Його погубити, але боялися, бо ввесь народ дивувався Його науці…

Приходять вони в Єрусалим і, ввійшовши у храм Уявіть собі, як Ісус входить до храму… Також і ми багато разів проходимо біля наших Церков. Турботи, життєві проблеми настільки володіють нами, що навіть не подумаємо зайти до церкви. Фрази про те, що ми втомлені, що дома нас чекає багато роботи - вже стали звичними виправданнями. Якщо зайдемо хоча б на декілька хвилин, розкажемо Ісусові те, що ми пережили, що нас ще чекає, про наші проблемі, турботи, Він не лише нас вислухає, але також «вишле на нашу адресу» багато благословення. Зрозуміймо, яким добрим є Господь!
поперекидав столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, і не дозволив, щоб хто переносив що через храм Скільки з нас також і сьогодні приходять до Божого храму «торгуватися». Багато з нас Бога уявляє як чародія або золоту рибку, яка виконає наші найбільші бажання… Ми прийшли в неділю до Церкви, отже Бог може з того порадіти!... скільки людей взагалі не приходять!? Ах, ми «віруючі», коли зрозуміємо, що ми потребуємо Бога. Ми Богу до Його святості та величі не можемо нічого додати!!! Скількох з нас Ісус би також вигнав геть з недільної Служи?
Чи вчуся також давати, жертвувати, перемагати, чи лише брати?

Господи, дякую Тобі за ці слова. Від сьогодні буду намагатися усе, що переживаю, віддати як жертву, щоб не обтяжувати свої думки.

Немає коментарів: