14 лютого, субота – Лк 20,45-21,4
Мч. Трифона, предпразденство Стрітення
Сказав Господь Своїм учням: Остерігайтеся книжників, що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах, перші сидження в синагогах та перші місця на бенкетах; що поїдають доми вдовиць і довго моляться на показ. Вони приймуть суворіше осудження. Підвівши очі, Ісус побачив, як заможні кидали свої дари до скарбоні. Побачив Він також убогу вдову, що кидала туди дві лепти, і сказав: Істинно кажу вам, що ця бідна вдова кинула більше від усіх. Усі бо вони вкинули як дар Божий зі свого достатку, вона ж з убожества свого вкинула ввесь свій прожиток, який мала.
Остерігайтеся книжників, що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах – декому можуть ці слова здаватись не актуальними… сьогодні на вулицях не бачимо книжників, фарисеїв. Та й тоді вони були нормальні люди, як всі інші. Мали свої родини, ревно працювали для народу, серйозно практикували свою віру … Але у своїй гордості дійшли аж так далеко, що шукали лише перші місця, подобалось їм молитися так, щоб їх бачили інші, чекали привітання від інших….
• Скільки фарисейства бачу в собі?
Побачив Він також убогу вдову, що кидала туди дві лепти, і сказав: Істинно кажу вам, що ця бідна вдова кинула більше від усіх. Божі мірки не є людськими. Ця жінка нас вчить, якою має бути наша любов до Бога: зробити хоча б дрібничку, але з любов’ю. Це, в свою чергу, вимагає від нас жертовності, великодушності, терпеливості. Любов дає цінність нашим вчинкам. Вночі вставати до дитинки, важко працювати на родину, добре готуватися до уроків, ласкаво прийняти іншу людину… - це є наші дві лепти.
Немає коментарів:
Дописати коментар