01 лютого, неділя – Лк 19,1-10
32 нд, про Закхея, гл.8
Прп. Макарія Єгипетського, Закхея</span>
В тому часі проходив Ісус через Єрихон. А був там чоловік, Закхей на ім'я; він був головою над митарями і був багатий. Бажав він бачити Ісуса, хто Він, але не міг задля народу, бо був малого зросту. Побіг він наперед, виліз на шовковицю, щоб подивитись на Нього, бо Ісус мав проходити туди. Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього: Закхею, злізай швидко, бо Я сьогодні маю бути в твоїм домі. І зліз той швидко, і прийняв Його радо. Бачачи те, всі стали нарікати і казали: До чоловіка грішника зайшов у гостину. Закхей встав і промовив до Господа: Господи, ось половину майна мого даю вбогим, і коли я кого покривдив, віддам учетверо. А Ісус сказав до нього: Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.
А був там чоловік, на ім'я Закхей…. Бажав він бачити Ісуса На дорозі до Бога багатство не є перешкодою… Бог дає його деяким людям, щоб через їх руки допомагати нужденним, терплячим, самотнім, хворим, старим… Не є настільки важлива кількість багатства чи грошей у банку, але бажання, з яким вміємо роздавати та ділитися з іншими…
Закхею, злізай швидко, бо Я сьогодні маю бути в твоїм домі. Чи не стосується це речення і кожного із нас? Ісус також на нас дивиться на кожній Службі Божій і бажає, щоб ми Його прийняли, щоб Він зміг жити у нашому домі, у кожному нашому серці… як ми Його приймаємо?
І зліз той швидко, і прийняв Його радо…Сьогодні митник Закхей нам дає новий урок для життя. Він, грішник, прийняв Ісуса з великою радістю… А ми, християни, часто ще «сидимо на дереві наших зручностей». Чи нам не соромно перед митником, який з радістю прийняв Ісуса?
Господи, дай мені силу зійти з шовковиці, з дерева моїх зручностей, і прийняти Тебе.
Немає коментарів:
Дописати коментар