18.02.2009

18 лютого, середа – Мр 14,43-15,1
Мч. Агафії

В той час, коли Ісус говорив Своїм учням, прибув Юда, один з дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями, від первосвящеників, книжників і старших. Його зрадник дав був їм знак, кажучи: Кого поцілую, то він: візьміть його і ведіть під доброю сторожею. І, прийшовши, зараз приступив до Ісуса і каже: Учителю! І поцілував Його. Вони ж наклали на Нього руки і схопили Його. Один з них, що були там, витягнув меч, вдарив слугу первосвященика і відтяв йому вухо. Ісус, звернувся до них, сказав їм: Немов на розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб Мене піймати. Щодня був Я між вами, навчаючи у храмі, і ви Мене не схопили. Та це — щоб збулося Писання. Тоді всі, лишивши Його, втекли.


…коли Ісус говорив Своїм учням, прибув Юда, один з дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями… Біля Ісуса стоять Його вірні, а перед ним юрба разом із зрадником Юдою. До кого хочемо приналежати ми? До Ісусових вірних друзів чи до тих, які зраджують Ісуса за гроші, свою зручність, вигоди?…Маю можливість вибрати.
Тоді всі, лишивши Його, втекли. Подумаю, чим я найчастіше зраджую Ісуса. Чому моя зрада різним способом повторюється?

Ісусе, дякую за терпеливість, яку маєш до мене, за можливість покаяння та зміни.

Немає коментарів: