2.4.Прпп. отців, убитих у монастирі св.Сави
Лк.22,55-62
55. І коли вони розклали вогонь посеред двору та посідали вкупі, сів і Петро між ними. 56. Побачила його одна слугиня, як він сидів біля багаття і, приглянувшись до нього пильно, каже: «І цей з ним був!» 57. А він відрікся, кажучи: «Не знаю його, жінко!» 58. Та трохи згодом другий, побачивши його: «І ти з них», – каже. Але Петро відповів: «Ні, чоловіче!» 59. А по якійсь годині хтось інший почав наполегливо казати: «Справді, і цей з ним був! До того він і з Галилеї!» 60. Петро озвавсь: «Не знаю, чоловіче, що ти кажеш». І зараз, як він говорив ще, заспівав півень. 61. ІГосподь, обернувшись, глянув на Петра, і згадав Петро Господнє слово, коли Господь йому сказав: «Петре, перше, ніж півень заспіває, ти мене відречешся тричі». 62. І, вийшовши звідти, заплакав гірко.
Немає коментарів:
Дописати коментар