10.04.2009

10.4.Прп.Іларіона, прп. Стефана, чудотв.
Лк.23,44-56
44. Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев’ятої години, 45. бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині. 46. Ісус закликав сильним голосом: «Отче, у твої руки віддаю духа мого!» Сказавши це, він віддав духа.
47. Побачивши, що сталося, сотник почав прославляти Бога, кажучи: «Справді цей чоловік був праведний». 48. Всі люди, що були збіглися на те видовище, побачивши, що сталось, поверталися (додому), б’ючи себе у груди.
49. Усі ж його знайомі стояли оподалік, а жінки, що були прийшли слідом за ним з Галилеї, дивилися на це.
50. І ось був чоловік, на ім’я Йосиф, радник, – людина добра й праведна, 51. що не пристав був до їхньої ради, ані вчинків. Походив він з Ариматеї, юдейського міста й очікував Божого Царства; 52. цей прийшов до Пилата й просив тіла Ісуса. 53. Зняв він його з хреста й, обгорнувши його в полотно, поклав у гробниці, висіченій у скелі, де ще ніхто не лежав.
54. День цей був п’ятниця, і вже заходила субота. 55. Жінки ж, які були прийшли з Ісусом з Галилеї, ідучи слідом за Йосифом, бачили гробницю і як покладено тіло Ісуса. 56. Повернувшись, вони приготовили пахощів та мира, але в суботу, за приписом, відпочивали.

Ісус дійсно помирає, тому що є справжньою людиною. Він віддає Отцеві останній подих. Яким же цінним є той подих! Подих життя, що його Бог дав першій людині і повернув нам в інший спосіб після воскресіння Ісуса, щоб ми навчились жертвувати кожен подих своєму Творцю. Який сильний страх смерті в кожному з нас! Як часто він поневолює нас! Про сенс і вартість життя свідчить те, як ми його вміємо давати. Для людини без віри життя втрачає сенс, хоча вона намагається триматися за нього. Для Ісуса немає більшої любові від тієї, щоб дати життя за ближнього. Хто прив’язаний до життя, той його втратить. Хто готовий ним пожертвувати, той збереже його.
Ісусе, Ти прийняв людське життя, щоб його дарувати ближнім. Зодягаючись в наше грішне тіло, Ти, Безсмертний Царю, став смертним. Погоджуючись на найбільш трагічну і темну смерть - остаточний плід гріха, Ти дав найкращий приклад повної довіри Небесному Отцю. У руки Твої, Господи, віддаю дух мій.