8.4. Відання Благовищення і собор арх.Гавриїла
Лк.10,16-21
16. Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене».
17. Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: «Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени». 18. Він же сказав їм: «Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба. 19. Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – й ніщо вам не пошкодить. 20. Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі».
21. Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.
Чи відчуваємо велику радість, яка дослівно «випромінюється» з цього уривку Євангелія? Учні вернулися з успішної місії та були щасливі, що могли принести людям оздоровлення, звільнення від злих духів та навчали багатьох правд віри…
«Заразімось» сьогодні цією апостольською радістю також і ми! Нам також може принести велике щастя усвідомлення того, що декому можемо помогти, що комусь принесемо оздоровлення серця, порозуміння, виявлену любов, усмішку, … почнімо з малих речей, простих жестів.
Спробуймо під час дня зробити малі вчинки любові, порозуміння та поступово побачимо нові можливості, які Дух Святий нам дає пізнати, щоб оздоровляли людей навколо нас, якщо не тілесно, то духовно!
Немає коментарів:
Дописати коментар