05.04.2009

5.4.
5 неділя посту
Лк. 7,36-50
36. Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. 37. Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку 38. і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами. 39. Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його: це ж грішниця! 40. Тоді Ісус заговорив до нього: «Симоне, маю тобі щось сказати». Той відповів: «Кажи, Учителю». 41. «Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. 42. А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?» 43. Озвався Симон і каже: «Гадаю, той, якому подарував більше». Ісус сказав до нього: «Ти судив добре». 44. І, обернувшися до жінки, промовив до Симона: «Ти бачиш оцю жінку? Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям. 45. Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги. 46. Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги. 47. Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить». 48. Потім сказав до жінки: «Прощаються тобі гріхи». 49. І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: «Хто це такий, що й гріхи відпускає?» 50. До жінки ж він промовив: «Віра твоя спасла тебе; іди в мирі».

Ісуса покликав багатий фарисей, щоб у нього поїв. Відразу з’являється жінка, відома як грішниця, та виявляє Йому свою любов і пошану. Присутні це сприймають з обуренням та свідомістю, що Ісус точно не знає, хто є ця жінка…. Ісус використовує цю ситуацію та всім дає повчання, яке щойно прочитали.
Цими словами Ісус потішає і нас. Якщо, наперекір щоденним змаганням бути біля Ісуса, падаємо під вагою слабкості та прихильності до гріха, звучать слова Христа, як «бальзам» на душу, що прощаються її гріхи, бо багато любить.
І ми щирим жалем можемо перемінити наші падіння на більшу близькість до Господа! Використаймо також сьогоднішній день для того, щоб виявити нашу любов до Бога.

Господи, дякую Тобі, що Ти мене так любиш.