20.4.Світлий понеділок
Свят. Юрія
Ів.1,18-28
18. Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, – той об’явив.
19. Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?» 20. А він зізнався, не заперечив; зізнався:«Я – не Христос». 21. То вони спитали його: «Що ж – Ілля ти?» –«Ні», мовив він. «Пророк ти?» –«Ні», відказав він. 22. Тоді вони йому: «То хто ж ти такий – щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?» 23. Промовив: «Я – голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, – як ото пророк Ісая сказав». 24. Були ж посланці з фарисеїв. 25. Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли ти ні Христос, ані Ілля, ані пророк?» 26. Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте; 27. він наступить після мене, а я йому не гідний розв’язати й ремінця сандалі». 28. Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.
Бог і нас покликав, щоб ми своїм життям говорили про Нього кожній людині, котру зустрінемо. Маємо бути голосом вопіющого в пустині теперішнього світу, який потребує чути Боже слово, щоб ним наповнитися, звільнитися від рабства гордості, матеріалізму, споживацтва та неморальності.
Люди навколо мене мали б бачити кому належу.
Господи Ісусе, наповни мене бажанням говорити ділами і словами про Того, кому я повірив, так як це робив Іван.
Немає коментарів:
Дописати коментар