28.4. Апп. Аристарха, Пуда і Трохима
Ів.3,16-21
16. Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. 17. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним – світ спасти. 18. Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, – той уже засуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого. 19. А той суд такий: світло прийшло у світ, люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, – лихі бо були їхні діла. 20. Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його. 21. А хто правду чинить – іде до світла, щоб виявилися діла його, сподіяні бо вони в Бозі».
Божу любов до нас, людей, повністю не розуміємо… Але кожного дня можемо спробувати її у своєму житті. І якщо ми через будь-який гріх, байдужість, не зацікавлення відходимо від Нього, Він нас добре знає і терпеливо чекає на наше навернення. Христос простягає до нас руки та люблячим поглядом піднімає нас з «пороху» наших гріхів, слабкостей, прив’язаностей, одягає нас в одежу своєї благодаті, дає нам підкріплення в Євхаристії.
Божий образ в нас часто затемнює уява про Бога-міліціонера, який дивиться на кожен наш хибний крок, щоб могти нас покарати! Це помилка! Бог нас чекає, щоб нас спасти для неба! Не даймо взяти цю істину нікому та нічому!
Небесний Батьку, наповнюй мене своєю любов’ю кожного дня!
Немає коментарів:
Дописати коментар