16.04.2009

16.4. Великий четвер
Мт.26,21-39
21. і коли вони їли, він промовив: «Істинно, кажу вам:Один з вас мене зрадить». 22. Засмучені глибоко, почали кожний з них запитувати його: «Чи то часом не я, Господи?» 23. Він відповів: «Хто вклав зі мною руку в миску, той мене зрадить. 24. Син Чоловічий іде, як написано про нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого! Ліпше було б тому чоловікові не народитись!» 25. А Юда, зрадник його, і собі озвався: «Чи то часом не я, Учителю?» Каже Ісус до нього: «Ти мовив».
26. Якже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: «Беріть, їжте: це моє тіло». 27. Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: «Пийте з неї всі, 28. бо це кров моя (Нового) Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів. 29. Кажу вам:Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до дня того, як питиму його новим з вами в Царстві Отця мого».
30. І відспівавши, вийшли вони на Оливну гору. 31. Тоді Ісус сказав їм: «Усі ви зневіритесь у мені цієї ночі. Написано бо:Ударю пастиря, і розбіжаться вівці стада. 32. А після мого воскресіння я випереджу вас у Галилеї». 33. Озвався тоді Петро й каже йому: «Навіть якби всі зневірились у тобі, я не зневірюся ніколи». 34. Ісус же мовив до нього: «Істинно кажу тобі: Цієї ще ночі, перше, ніж заспіває півень, ти тричі мене відречешся». 35. Каже йому Петро: «Навіть якби я мав з тобою вмерти, не відречуся тебе!» Так само мовили всі учні.
36. Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: «Посидьте тут, поки піду та помолюся там». 37. І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, і почав скорбіти та тужити. 38. Тоді сказав їм: «Смуток у мене на душі – аж до смерти! Зостаньтеся тут і чувайте зі мною». 39. І пройшовши трохи далі, упав обличчям додолу, молившися і промовляючи: «Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише – як ти».

Євхаристію можна називати «тайна стара та нова».
Святий Єфрем пише, що на Тайній Вечері Ісус жертвувався сам, на хресті Його жертвували інші. Це для того, щоб показати, що ніхто не зміг би забрати Йому життя, якби Він сам перед тим не віддав його добровільно, бо Він мав силу дати його та знову його взяти (порівняй Ів.10, 8).
Євхаристія народжується з Любові, все це можна пояснити тим, що Ісус нас любить:
Як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі. (Еф.5:2)
Ісус нам дарує Євхаристію, щоб зміцнити нас в нашій слабкості і супроводжувати в нашій самоті. В місці Останньої Вечері та в кивоті перебуває той самий Ісус. І Він нас завжди чекає.