4.4.Акафістова субота,свщмч. Василія Анкірського
Лк.10,38-42
38. Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. 39. Була ж у неї сестра, що звалася Марія; ця сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: «Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла». 41. Озвався Господь до неї і промовив: «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, 42. одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї».
Багато людей думають, що зустрітися з Богом можуть лише за мурами Церкви та для цього ще й треба «врізати» свого дорогоцінного часу.
З власного досвіду можемо посвідчити, що і щоденне життя є можливістю зустрічі з Богом! Ісус приходить до простого дому своїх друзів у селі. Ніякої пишності, дорогих меблів, вишуканої їжі, але дружня зустріч повна любові та порозуміння…
Ми живемо у світі, де владарює активність, метушня за речами, екзаменами… Так можемо дійти до такого стану, що нам буде здаватися, що у нашому житті вже не потрібен навіть Бог. Можливо це занадто сильно сказано, але, поклавши руку на серце, скільком з нас вже не бракує «бути біля ніг Ісуса» – з Божим Словом в руках, з чотками, з доброю духовною книгою?
Господи, бажаю навчитися шукати те, що є потрібним, знаходити час також для Тебе. Допоможи мені в цьому.
Немає коментарів:
Дописати коментар