24.4. Свщмч. Антипа
Ів. 2,12-22
12. По тому ж подався він у Капернаум, він сам і його мати й брати та учні його, і перебули там декілька днів.
13. Незабаром була юдейська Пасха, тож Ісус вирушив до Єрусалиму 14. і зустрів у храмі тих, що продавали волів, овець і голубів, а й міняйли сиділи теж. 15. І зробивши бич із мотуззя, повиганяв усіх із храму, геть із вівцями й волами, гроші міняйлів порозсипав і столи поперекидав. 16. Продавцям же голубів сказав: «Заберіть оте звідси, не робіть дому Отця мого торговим домом!» 17. Пригадали тоді його учні, що написано було: «Ревність дому твого поїдатиме мене».
18. А юдеї озвались і мовили до нього: «Яким знаком доведеш, що таке чиниш? 19. Ісус відрік їм у відповідь: «Зруйнуйте храм цей, а я його за три дні поставлю». 20. Юдеї ж відказали: «Будовано храм цей сорок і шість років, а ти його поставиш за три дні?» 21. Та він говорив про храм свого тіла, 22. тож коли воскрес із мертвих, то й пригадали його учні, що він оте говорив їм, і увірували Писанню та слову, яке Ісус був вирік.
Кожен на собі відчуває, як наше життя дослівно «біжить»… Переживаємо багато подій та часто зауважуємо, що день мав би бути вдвічі довшим, щоб встигнути все сплановане. Часто з такими думками приходимо до церкви і навіть тут не можемо зробити радикальний «відтин». Можливо він навіть не є потрібний. Перш за все, вимагається все, що маємо на серці, покласти Ісусові на вівтар разом з Його жертвою!
Якщо не будемо з цим щось робити, то під час Служби можемо знайти себе десь зовсім в іншому місці… можливо купуємо, готуємо їсти, пишемо завдання, робимо проект… Задаймо собі питання: що б Ісус «порозсипав і поперекидав» всередині нас, коли ми в церкві?
Але не мусимо падати духом, бо кожного дня Господь нам дає нову силу, нові можливості та нову благодать почати знову та краще переживати Його присутність…
Перед Службою підготую коротке прохання:
Господи Ісусе, стільки всього приношу в своїй душі, кладу Тобі це на вівтар, щоб повністю пережити зустріч з Тобою!
Немає коментарів:
Дописати коментар