08 жовтня, четвер – Лк 4,16-22
Преп. Єфросинії
І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати. Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано: “Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий.” А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. І він почав до них говорити: “Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.” Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”?
Очі всіх дивляться на Ісуса. Його родичі, сусіди подивляють Його слова, але не йдуть дальше, до глибини, не бачать та не хочуть виявити в Ньому щось більше, щось Боже. Чи і нам часто ця поверховість підходить? Думати, шукати, розважати, те щось коштує, це нам не завжди підходить…
Через всі ці обставини все-таки слухаймо та шукаймо, що нам Ісус хоче сьогодні сказати. Якщо належимо до тих, в кого міцна віра, щоденно підкріплювана молитвою, щирим шуканням Ісуса в Його Слові, в Євхаристії, в ближніх, молімось, щоб її Господь ще більше поглиблював.
Господи, допоможи мені поборювати сумніви своєю благодаттю.
Немає коментарів:
Дописати коментар