31.10.2009

31 жовтня, субота – Лк 6,1-10
Ап. і єванг. Луки

Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски й, розтерши їх руками, їли. Деякі з фарисеїв їм сказали: «Чому ви робите те, чого не годиться робити в суботу?» Ісус відповів їм: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним? Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і давав тим, що були з ним, – хліби, яких не дозволено їсти, хіба що тільки самим священикам?» Далі сказав їм: «Син Чоловічий –Владика і суботи».
Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою. От книжники та фарисеї почали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб знайти яке-небудь оскарження на нього. Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку: «Підведись і стань посередині!» Підвівся той і став. Тоді Ісус до них промовив: «Питаю вас: Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя, чи погубити?» І поглянувши кругом на всіх них, сказав до нього: «Простягни свою руку!» Той зробив так, і його рука стала здорова

Законники та фарисеї слідкували за Ісусом, чи оздоровить хворого в суботу, бо це міг спокійно зробити і в інший день. Ісус знав їх думки, але Йому йшлося про людину, тому оздоровив людині висохлу руку.
Якщо би нас Ісус подібно закликав: простягни руку, що би ми могли Йому запропонувати? Чи думали ми колись над тим, для чого можемо використати наші здорові руки? Не є наші руки аж занадто «висохлі» неохотою, лінню, посередністю, чи байдужістю?
Наша байдужість у добрих вчинках призводить до того, що і найменше зусилля: показати дорогу, принести покупки, помити посуд, відкрити двері…, нам буде здаватися важким та неможливим… Хоча Господь від нас вимагає «простягнути руку» - подати помічну руку, духовна неохота та посередність нас легко переконає, що це є неможливим, що це не піде!
Навпаки, любов, котра підштовхує наші руки до вчинків, нас дуже легко переконає, що ніщо з того, що робимо з любові до Бога і своїми руками та з охотою, не буде в очах Божих стерте!

Господи, дай мені серце, охоче до добра. Простягаю сьогодні свої руки для служіння.