19 жовтня, понеділок – Лк 6,24-30
Ап. Томи
Горе ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу. Горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати. Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні. А вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять, благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають. Тому, хто б’є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі. Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся.
Любити так, як від нас вимагає Ісус, ніколи не було і не буде просто!!! Але маємо запоруку, що Бог нас ніколи не залишить самих! Якщо ми усвідомимо, в якого великого Бога віримо, то не сумніватимемося, що жодна ситуація не є для нього неможливою. Вчимося повністю віддаватися у Його міцні обійми. В кожній хвилині ми є під люблячим поглядом Божим… Це не погляд міліції, це погляд Батька.
Якщо ми того свідомі, попробуймо щоденно просити Господа, щоб провадив наші кроки, вчинки, слова, ставлення до тих, котрих нам посилає по нашій дорозі! Хто б це не був: чи приятелі, чи ті, котрі нам не дуже бажають добра.
Немає коментарів:
Дописати коментар