12 жовтня, понеділок – Лк 4,37-44
Преп. Киріяка, самітника
І рознеслася про нього чутка скрізь по всій тій країні. Вийшовши з синагоги, він пішов до Симонової хати. Теща ж Симона була в тяжкій гарячці, і його за неї попросили. І, нахилившися над нею, він погрозив гарячці, та й гарячка відійшла від неї і, зараз же підвівшись, теща почала їм услуговувати. А як заходило сонце, всі, хто мав яких недужих на різні хвороби, приводили їх до нього, і він на кожного з них клав руки та й оздоровляв їх. А з багатьох з них виходили також і біси, що кричали: “Ти - Син Божий!” Та він, грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що він - Христос. Як настав день, він вийшов і подався на самітне місце, а люди кинулись його шукати і, знайшовши, хотіли затримати його, від себе не пустити. А він сказав їм: “Я маю й іншим містам звіщати Добру Новину про Царство Боже, бо я на це посланий.” І проповідував по синагогах у Юдеї.
Чи ставили ми собі коли-небудь запитання: Для чого я шукаю Ісуса? Чи є для мене зустріч з Богом важливою хвилиною мого життя? Вірю, що Ісус може помогти позбавитися недугів мені особисто і також може оздоровити тих, котрих Йому «покладу» до ніг своїм проханням, молитвою, жертвою? Ходімо за ним, скажімо Йому про свої проблеми, скажімо Йому про свої труднощі та витривало просімо і за інших. Ісус є безконечно могутній та ласкавий. Ніяке наше прохання не залишиться не вислуханим. Довіряймо Ісусові, котрий в Євангеліє і нам дає «вказівки» як маємо діяти, як маємо давати свої дари та здібності для добра інших. Маємо використати свої сили, можливості та здібності, а якщо потрібно і матеріальні кошти, щоб допомогти тим, котрі цього потребують.
Кожним добрим вчинком зробленим з любові, готуємо дорогу до неба, до Бога. Він хоче мати біля себе і наших родичів, друзів, колег. Приводьмо до Нього всіх.
Господи, бажаю шукати Тебе! Дай мені потрібну витривалість та відвагу!
Немає коментарів:
Дописати коментар