30 жовтня, п’ятниця – Лк 9,12-17
Прор. Осії, прпмч. Андрія Критського
День почав схилятися, і дванадцятеро підійшли до нього та й кажуть: «Відпусти людей: хай ідуть по хуторах та селах, що навколо, і знайдуть собі притулок та поживу, бо тут ми в пустому місці». А він їм каже: «Дайте ви їм їсти». Ті відповіли: «У нас усього п’ять хлібів і дві риби. Хіба що підіемо та купимо поживи для всього народу цього». Було бо їх яких п’ять тисяч чоловік. Ісус сказав до своїх учнів: «Розсадіть їх гуртами по п’ятдесят приблизно». Вони так зробили й усіх розсадовили. А він узяв п’ять хлібів і дві риби, і, звівши вгору очі, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоб вони клали перед народом. Усі їли до наситу й зібрали ті кусні, що у них зосталися, дванадцять кошів.
…і дванадцятеро підійшли до нього та й кажуть… Часто і ми вибираємо легше рішення, бо важке нам не підходить. Чому би ми мали заради інших намагатися? Хай кожен дає собі раду так, як може. Але Ісусове ставлення є протилежним.
…А він їм каже: «Дайте ви їм їсти»… Хто знає, чи би ми були здатні хоч на таке рішення, як апостоли! Зробити навіть крок більше для ближніх для нас деколи дуже багато коштує… Якщо покажемо Ісусові хоча трошки охоти, Він зробить чудо…
…звівши вгору очі, поблагословив їх, поламав і давав учням… Так робить і сьогодні. При кожній Служби Божій, під час Причастя Він персонально нам дарується. Хіба це не є велика справа? Прийняття Христового Тіла нам дозволяє залишатися з Ним і переміняти своє життя, свої думки, слова. Можемо сміливо сказати, що лишитися з Христом означає ставати тим, кого приймаємо!
• Чи є для мене Служба Божа чимось великим?
Господи, хочу своє життя перемінювати за Твоїм прикладом.
Немає коментарів:
Дописати коментар