02 лютого, вівторок – Лк. 6,17-23
Пред. Євтимія Великого
Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, - бо ваше Царство Боже. Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
Чи шукаємо Ісуса з таким бажанням, такою наполегливістю з якою це робили люди з натовпу? Бажаємо, щоб нас доторкнувся своїм словом, своєю благодаттю? Віримо Йому і сьогодні, коли люди так легко піддаються зручностям та споживацтву?
Кожному з нас чогось бракує. Одному здоров’я, іншому миру, деяким праці, щасливої родини, … або порозуміння та любові.
Ходімо сьогодні за Ісусом! Доторкнімось Його якимось конкретним проханням. Не біймося! Він присутній біля нас. Чекає, що ми до Нього звернемося! Хоче для нас тільки добра. Повірмо Йому!!!
Господи, Ісусе, в моєму житті не було би так багато проблем, якщо б я повністю вірив Тобі, та щиро сказав, що мене засмучує, з чим я воюю. Наповни мене довірою в Твою силу і в те, що Ти мене ніколи не покинеш, і, що Ти мене любиш.
Немає коментарів:
Дописати коментар