15 лютого, понеділок – Мт. 26,1-13
Початок Вел. Посту. Муч. Трифона
Якже Ісус скінчив усі ці слова, сказав до своїх учнів: “Ви знаєте, що через два дні буде Пасха й Син Чоловічий буде виданий на розп'яття.” Тоді зібралися первосвященики і старші народу в палаці первосвященика, що звався Каяфа, і радились, як би то підступом схопити Ісуса й убити. Тільки ж казали: “Не в свято, щоб не було в народі заколоту.” І от коли Ісус був у Витанії в домі Симона прокаженого, підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі. Побачивши це учні, нарікали й казали: “Навіщо таке марнотратство? Це можна б було дорого продати й – дати бідним!” Ісус зауважив це й сказав їм: “Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене. Завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте. Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на похорон мій. Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин.”
… Підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його Йому на голову… Не рахувала, не дивилася на ціну, не думала як її краще використати. Вона навчилася все давати з любові до Бога. І це є дорога і для нас. Знайти час, сісти до ніг Ісуса у молитві, читанні Божого слова, Службі Божій, та отримати достатньо сили, відваги і любові віддавати у своєму житті все Богу. Не мусять це бути великі речі. Досить, якщо Йому з любові запропонуємо через наших братів та сестер дрібнички: усмішку, руку допомоги, відвідаємо хворого. Це може бути те, що ми запропонуємо Богу.
Господи, хочу бути подібним до жінки, яка віддала Тобі все.
Немає коментарів:
Дописати коментар