14 лютого, неділя – Лк. 2,22-40
Стрітення Господнє. Сиропусна неділя
І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом, як то написано в Господньому законі: “Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”,- і принести жертву, як то написано в Господньому законі: “Пару горлиць або двоє голубенят.” А був в Єрусалимі чоловік на ім'я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому. Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа. Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм, він узяв його на руки, благословив Бога й мовив: “Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили твоє спасіння, що ти приготував перед усіма народами; світло на просвіту поганам, і славу твого люду - Ізраїля.” Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього. Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.” Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого; зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою. І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму. І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста. Хлоп'я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.
Здається нам аж неможливим, як чудово Бог діє в нашому житті. Симеон дістає запевнення (не помре, поки не побачить…) про яке ми, люди, навіть не думаємо. Та воно здійсниться повністю.
Який великий та міцний наш Бог! Він не чинить за нашими уявленнями, ні за нашими очікуваннями. Він діє так, як це корисно та потрібно.
Якщо наші дні «наповнимо» Богом, Його присутністю та любов’ю, тоді і ми переживемо багато чудових подій!
Бог бажає, щоб ми повністю віддалися Йому зі всім, що маємо. Чекає на наше слово, що ми вже більше не спроможні нічого зробити… Потім почне діяти Він. Лише Йому повірмо, та віддаймося діянню Святого Духа, як це зробив Симеон. Він очікував потіху, та дочекався її.
• Що я очікую від Бога?
Господи, віддаюся Тобі, Твоїй волі.
Немає коментарів:
Дописати коментар