06 березня, субота (заупокійна) – Мр 2,14-17
Преп. Тимотея; свят. Євстатія, аєп. Антіох.
А йдучи повз, побачив він Леві, сина Алфея, що сидів на митниці, й до нього каже: "Іди за мною!" Той устав і пішов слідом за ним. І коли він сидів за столом у його домі, багато митарів і грішників сіли з Ісусом та його учнями, бо їх було чимало, - тих, що за ним ішли. І коли книжники, що були з фарисеїв, побачили, що він їсть із митарями та грішниками, то сказали його учням: "Чого він їсть і п'є з митарями та грішниками?" Ісус, почувши те, сказав їм: "Лікаря треба не здоровим, а хворим. Я не прийшов кликати праведних, а грішних."
Подумаймо над тим, як би ми зреагували, та що би змінилось в нашому житті, якщо б ми зустрілися з Ісусом у нас вдома, на вулиці, на роботі, в школі, в маршрутці і наш погляд зустрівся б з Його. Що діялось би в нашій душі? Ісус подивився б на нас з Любов’ю і сказав би: "Іди за мною!" Нічого більше, нічого менше. Як би ми зреагували?
…Той устав і пішов слідом за ним…Ішов би за Христом, без погляду на те, що покидаю, або залишився б стояти на «митниці» своїх уявлень, зручностей, лінощів, неохоти щось в собі змінювати, чи щось втратити?
…Я не прийшов кликати праведних, а грішних…В цих словах Ісуса є наше спасіння та впевненість. Має розуміння наших помилок, відпускає нам наші гріхи, за які щиро жаліємо, простягає нам помічну руку та пропонує свою благодать і допомогу у всіх важких ситуаціях.
Господи, дякую Тобі за те, що Ти маєш розуміння та терпеливість до моїх падінь, мого егоїзму, моєї ліні. З Твоєю поміччю хочу позбавлятися їх зі свого життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар