17 березня, середа (Поклони) – Лк 22,39-54
Преп. Герасима, що в Йордані
Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні. Якже прибув на місце, він сказав їм: “Моліться, щоб не ввійти в спокусу.” І сам відійшов від них так, як кинути каменем і, ставши на коліна, почав молитися: “Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!” Тоді з'явився йому ангел з неба, що підкріплював його. Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився, а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю. Підвівшись від молитви, він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку. І сказав їм: “Чого спите? Вставайте та моліться, щоб не ввійти в спокусу!” Коли ще говорив, аж ось надходить юрба, і на чолі її йде один з дванадцятьох, званий Юда; і підійшов він до Ісуса, щоб його поцілувати. А Ісус сказав до нього: “Юдо, поцілунком видаєш Чоловічого Сина?” Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом: “Господи, чи не вдарити нам мечем?” І вдарив один із них слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо. Ісус озвався: “Лишіть но!” І доторкнувшися до вуха, він зцілив його. Тоді Ісус сказав до первосвящеників, начальників сторожі святині і старших, що були вийшли проти нього: “Як на розбійника ви вийшли з мечами та киями! Як я щодня був з вами в храмі, не простягнули ви рук на мене; та це ваша година, і влада темряви.” Схопивши Ісуса, вони повели його й привели в дім первосвященика. Петро ж ішов слідом за ним здалека.
…“Юдо, поцілунком видаєш Чоловічого Сина?”… Це є болючі слова, але правдиві. Показують зло, яке вкоренилось в серці учня, можливо, в цій хвилині сумного, а за хвилину у відчаї. Ця зрада та цей поцілунок впродовж століть стали символом всіх невірностей, брехні. Христос протистоїть наступному випробуванню, випробуванню зради, яка породжує самотність. Це самотність тих людей, яких зрадили, покинули, і вони є всіма забуті, старі, хворі, незнані…
…“Лишіть но!”… Ісус не хоче, щоб учні, які готові боронити Його, відповідали злом на зло, на насильство новим насильством. Він є впевненим, що сила темноти програє. Тому, наперекір всьому, треба надіятись та любити. Так, як цього Він навчив.
Немає коментарів:
Дописати коментар