20 березня, субота (Акафістова) – Лк 10,38-42
Свщмчч. Василія, Єфрема, Капитона, Євгенія, Етерія та ін.
Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.”
…він увійшов в одне село…можемо сміливо продовжувати: до якогось міста, до якоїсь кімнати в гуртожитку, до класу, до магазину… Який вигляд вибере собі і в якому місці, залишмо на Нього. Не завжди мусить відповідати нашим уявленням. Приходить і тепер …
… І якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату... Вона Його прийняла до свого дому, але не відкрила Йому повністю своє серце. Як будемо поводитися ми?
…Була ж у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова… Знаємо, що вона вибрала кращу «частку», бо слухала Бога. Багато з нас думає, що «сісти до ніг Ісуса» це втрачений час, якого маємо і так мало. «Відірвати» з нього та задуматися над Євангелієм, поклонитися Ісусові в Церкві або відвідати Його в хворої, старої людини в цьому життєвому поспіху якось не виходить. Обов’язки, біганина… забуваємо сісти до ніг Ісуса. Та лише так можна слухати, думати та жити за Його бажанням.
• Чи знайду сьогодні час на Ісуса?
Господи, бажаю бути подібним до Марії. Прошу, допоможи мені!
Немає коментарів:
Дописати коментар