20.03.2010

20 березня, субота (Акафістова) – Лк 10,38-42
Свщмчч. Василія, Єфрема, Капитона, Євгенія, Етерія та ін.

Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.”

…він увійшов в одне село
…можемо сміливо продовжувати: до якогось міста, до якоїсь кімнати в гуртожитку, до класу, до магазину… Який вигляд вибере собі і в якому місці, залишмо на Нього. Не завжди мусить відповідати нашим уявленням. Приходить і тепер …
… І якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату... Вона Його прийняла до свого дому, але не відкрила Йому повністю своє серце. Як будемо поводитися ми?
…Була ж у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова… Знаємо, що вона вибрала кращу «частку», бо слухала Бога. Багато з нас думає, що «сісти до ніг Ісуса» це втрачений час, якого маємо і так мало. «Відірвати» з нього та задуматися над Євангелієм, поклонитися Ісусові в Церкві або відвідати Його в хворої, старої людини в цьому життєвому поспіху якось не виходить. Обов’язки, біганина… забуваємо сісти до ніг Ісуса. Та лише так можна слухати, думати та жити за Його бажанням.

Чи знайду сьогодні час на Ісуса?

Господи, бажаю бути подібним до Марії. Прошу, допоможи мені!

Немає коментарів: