10 березня, середа – Мр 15,1-21
Св. Тарасія, архєп. Царгородського
З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками - увесь синедріон. Зв'язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові. Пилат спитав його: "Ти - цар юдейський?" Він же у відповідь мовить йому: "Ти кажеш." А первосвященики багато обвинувачували його. І знову спитав його Пилат, кажучи: "Не відказуєш нічого? Дивись, скільки тебе винуватять." Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався Пилат. На свято Пасхи відпускав він їм одного в'язня, того, якого вони просили. А був один, що звавсь Варавва, ув'язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство. І народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди. Пилат же відповів їм, кажучи: "Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського?" Знав бо, що первосвященики видали його через заздрощі. Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву. Пилат знову заговорив і мовив до них: "Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським?" А ті знову закричали: "Розіпни його!" Пилат же сказав до них: "Що за зло вчинив він?" А вони ще гірше кричали: "Розіпни його!" Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп'яли. Вояки повели його в середину двору, тобто у Преторію, та й скликали всю чоту. Вони вдягли його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на нього та й почали його вітати: "Радуйся, царю юдейський!" І били його тростиною по голові, плювали на нього й, падаючи на коліна, поклонялись йому. Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули його в його одежу. Опісля ж повели його на розп'яття. Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест.
Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп'яли…. І били його тростиною по голові, плювали на нього…руки людини, яку сотворив Господь, підносять бич на Божого Сина, який терпить, щоб відкупити людину, дати їй найбільше добро – примирення з Богом. Будьмо готові до того, що за добро, яке ми робимо, нас подібно до Ісуса, будуть гнати, бити.
Пилат не хотів ризикувати своїм становищем, відстоюючи правду. Ми б не мали ніколи так робити, йти проти правди, бо правда – це Христос!
Господи, допоможи мені жити правдою.
Немає коментарів:
Дописати коментар